"Кожна картина - як розповідь, як роман, як повість"

2017-01-18

Зустрічі з прекрасним.
В житті кожного з нас трапляються моменти, зустрічі, випадки, які запам'ятовуються надовго, формують світогляд, вселяють віру і впевненість у своїх силах, змушують йти вперед.
Саме така зустріч відбулась сьогодні, в рамках засідання жіночого клубу «Берегиня», з нашим краянином, заслуженим майстром народної творчості України, лауреатом премії імені Катерини Білокур, Василем Платоновичем Скопичем. А відбулась ця зустріч не лише з нагоди ювілею майстра пензля, а і ювілею його творчої діяльності.
Вшанування талановитого земляка та популяризація творчості Василя Платоновича Скопича є важливою складовою в краєзнавчій роботі нашої бібліотеки. Адже наш край дав світу багато знаменитих імен, чиє життя і творчість є нині чудовим прикладом для творчої молоді і надихає її на власні творчі звершення. Саме до таких яскравих творчих зірок в мистецькій родині відноситься і Василь Скопич. Його твори вражають досконалістю виконання, випромінюють любов до життя, людей, природи, заряджають позитивним сприйняттям світу та створюють відмінний настрій. Це ж як треба любити людей і весь світ, аби зображати оптимізм, радість, щоб люди вірили в добро?.. Це особливо важливо в умовах нашого нелегкого депресивного сьогодення. Мистецтво лікує душу, а краса рятує світ від духовного зубожіння.
Василь Платонович – всебічно обдарована людина: схильний до філософського, поетичного, живописного і музичного мислення. Бог наділив його різнобічними талантами: він і самобутній художник, і столяр – червонодеревник (це – найвища кваліфікація таких спеціалістів), і музикант. Поєднується все це в ньому органічно, не заважаючи одне одному, а лише доповнюючи.
Радісно, затишно і по - дружньому відбулась ця зустріч: Василь Платонович все розповідав і розповідав про те, як зародилася ідея написання тої чи іншої картини, що саме хотілося виразити у барвах і лініях, символах та образах. Згадував про минуле і ділився сподіваннями на майбутнє. А всі присутні з неприхованою радістю слухали розповідь цієї незвичайної людини, дивлячись на картини якої замислюєшся над долею людства, питанням швидкоплинності часу, картини якої перетворюють казку в дійсність і навпаки.
Спілкування продовжено було у фойє Будинку культури, де представлена виставка картин Василя Скопича. Особливо цікавим було те, що сам художник і був екскурсоводом. Зупинялись біля кожної, слухали історію написання. А далі на згадку подарували ювіляру улюблену його пісню «Ой, під вишнею, під черешнею…» та «Многая літа».
Багато приємних і теплих слів було сказано в привітанні Надії Костянтинівни Бірюк, начальника відділу культури,національностей, релігій, молоді та спорту та інших присутніх. Об’єднавши найщиріші привітання з нагоди ювілею, хочемо побажати Василю Платоновичу в подальшій творчій праці яскравих фарб не тільки на полотні, але й у реальному житті!
Зустріч з прекрасним відбулася, і в душі кожного залишилися приємні спогади, почуття затишку й спокою, радості й тепла, почуття вдячності за хвилини спілкування з неповторним і вічним - мистецтвом.