У ГОСТІ ДО КНИГИ

2018-11-23

Переступаючи поріг бібліотеки, потрапляєш у світ книг – прекрасний, таємничий, незвіданий. Цей світ у мовчазній тиші спокою чекає на кожного читача: будь то дитина чи доросла людина, яка візьме до рук книгу – безцінний скарб людства.

Слово «Бібліотека» грецького походження: «бібліо» – книга, «тека» – збереження. Отже це місце, де зберігаються книги.

З екскурсією до Жміївської сільської бібліотеки завітали учні початкових класів місцевої школи зі своїми вчителями Ларисою Василівною Чернишевич і Тамарою Миколаївною Яременко.

Радісною була моя зустріч з дітками. Запроcивши їх до бібліотеки, я ознайомила дітей з фондом, книжковими виставками, з відділами бібліотеки – абонементом, де видаються книги додому, та читальним залом – де діти ознайомились з періодичними виданнями, зокрема дитячими журналами, які приносить місцева листоноша, керівник невеличкого поштового відділення Олена Миколаївна Оборська, яка, незважаючи на спеку та вередливий дощик, і навіть в сніжну пору року вчасно приносить свіжу пресу.

Читаючи, людина думками лине у світ знань, який відкриває для неї книга. Скільки ж треба прикласти праці, щоб створити книгу такою, якою вона доходить до читача – новою, цікавою, красивою, змістовною.

Годину ми присвятили історії створення книги. Перша друкована книга з’явилась на світ 444 роки тому 14 лютого 1574 року. Називалась вона «Апостол». Першим друкарем був Іван Федоров. У місті Львів у цьому ж році вийшов друком «Буквар», а ще через 16 років у місті Лева відкривається найбільша в Україні друкарня.

Діти мали змогу потримати в руках клаптик пергаменту, привезений із замку-музею «Радомишль». Це клаптик паперу зроблений за технологією виготовлення ХVІ-ХVІІ ст. – з льону, кропиви, конопель і цибулевого лушпиння.

Ми з дітьми пройшли шляхом історії створення книги: від початку перетворення деревини на папір, до того моменту, коли, пройшовши складні випробування, друкування та збирання, новенька книжка потрапляє нарешті до читача.

Ось і настала найцікавіша мить, тому що, виявляється, книга складається з різних частин, про які діти і не здогадувались.

По-перше, книги складаються зі сторінок. Коли їх мало і книга схожа на зошит – це брошура, коли їх багато, сторінки мають спеціальний одяг «палітурку» або «обкладинку» - це вже книга. Палітурка – тверда, обкладинка – м’яка. А далі ще цікавіше: у кожної книги є ще книжковий «дідусь» – корінець. Бо всякий читач, дивлячись на нього, може дізнатись як називається книга, не торкаючись до неї.

Малюнки на книжковій сторінці називаються книжковими ілюстраціями. А ще є титульна сторінка, вона містить заголовок, ім’я книги. Перша сторінка книги – її головний документ. Тут зазначено місто, де було зроблено книгу, її рік народження, хто її видав, тобто видавництво, автора і художника. Вона може бути на початку або вкінці книги.

Ще ми поговорили про правила поведінки в бібліотеці та бережливе ставлення до книги, читали разом казки, відгадували загадки про бібліотеку. Скуштували «вітамінки читання» та солодощі, сфотографувались з бібліотечним котиком Сірком. Маленькі відвідувачі отримали від мене пам’ятку читачеві та дитячу книгу з виготовленими мною закладками. Дуже цікаво і з користю ми провели час разом. Дякую маленьким читачам за веселі гостиниJ.

Ліна ПРОКОПЧУК,

бібліотекар с. Жміївка.