Андрієві вечорниці у Пироговичах

2018-12-13

/Files/images/2018_rk/andriyivski_vechornyci.jpg

Так повелося, що саме з Дня апостола Андрія Первозванного розпочинається цикл веселих зимових свят. А напередодні цього Дня, за доброю українською традицією, молодь збиралась на вечорниці. У наших Пироговичах молоді, на жаль, небагато, а ось число дітвори шкільного віку за останні роки помітно збільшилось. Тому сільські культпрацівники вирішили організувати 12-го грудня вечорниці, орієнтуючись, насамперед, на юних мешканців. До організації свята запросили дорослих односельців, які радо погодились допомогти.

І ось очікуваний вечір настав. О 17.00 сільський клуб заповнили гості. Свято розпочали діти. Сестри Вербич, Марина та Аліна, розповіли про традиційні форми і зміст Андріївських вечорниць, притаманних поліському краю. Їхня розповідь супроводжувалася сценічними мініатюрами у виконанні інших дітей. Дорослі дружно аплодували юним акторам. За тим перейшли до кусання калити. Калита – це спечений у печі круглий корж із діркою посередині, що символізує ясне сонечко і, водночас, очікуваний людьми добробут. Діти по черзі «їхали» на коцюбі та намагалися відкусити шматок підвішеного на стрічці коржа, ведучи діалог з дідом, який відлякував їх, замальовуючи квачем із сажею дитячі щічки. Ото вже було сміху!

Та настав найбільш хвилюючий момент вечорниць – ворожіння. Для точного визначення подій прийдешніх використовувались тарілки з прихованими під ними речами, листячко на воді, сірники, ще й дівочі черевички. Усі душею раділи, коли комусь доля обіцяла посміхнутись, а коли вона (доля) від когось відверталась, то його дружно підтримували. Присутні на вечорницях бабусі поділились спогадами про своє ворожіння у дівоцтві, яке минуло всього лиш якихось півстоліття тому.

Під кінець свята кожен з присутніх мав нагоду виграти приз, відгадуючи різноманітні загадки. Усі дійства відбувались невимушено, у щирій та доброзичливій атмосфері. А потім настав час застілля. Почесне місце за столом відвели Андрієві Лагодному. Причиною такої відзнаки було не тільки його ім’я, а й те, що зовсім недавно Андрій із зброєю в руках боронив честь і цілісність нашої держави. Бажали один одному міцного здоров’я та всіляких гараздів, ділились планами і мріями на майбутнє.

Розходились дорослі та діти з гарним настроєм і надією знову зустрітися, але тепер – на Василя. Коли ж усі вийшли на вулицю, то святковий настрій у людей був підсилений ще й добре освітленою дорогою. Річ у тім, що напередодні Прибірська сільська рада виділила кошти на підключення ліхтарів по вулиці Луговій у селі Пироговичі.

Падав густий сніг і людську радість поділяли також сніжинки, що танцювали у сяйві електричних променів.

Олена Мазур,

бібліотекар с. Пироговичі.

Кiлькiсть переглядiв: 247

Коментарi